СПЕЦПРОЄКТ
Розбираємося у тому, що таке інвестиційні фонди, їх перевагах та ризиках спільних інвестицій
Розбираємося у тому, що таке інвестиційні фонди, їх перевагах та ризиках спільних інвестицій
Сьогодні для багатьох українців питання вибору інвестиційних інструментів набуває особливої актуальності. Адже зберегти гроші в умовах війни - непросте завдання. Серед інструментів, доступних українцям під час війни, - військові облігації, іноземні цінні папери (лише якщо ви заздалегідь відкрили рахунок у іноземного брокера та переказали на нього кошти), криптовалюта (знову ж таки із певними обмеженнями) та деякі інвестиційні фонди. «Мінфін» спільно з «Першим Українським Аграрним Фондом» вирішив з’ясувати, як працюють такі фонди, на чому вони заробляють, а також як обрати надійний фонд.
Інвестиційні фонди – це об’єднання, які акумулюють гроші інвесторів та управляють ними. Прибуток, який отримують такі фонди, розподіляється між інвесторами.
Залежно від спеціалізації, такі фонди можуть інвестувати в акції, облігації, метали, нерухомість або ж у розвиток конкретних підприємств. Їхня основна мета – професійне управління коштами клієнтів або ж інвестування в ті напрямки, які для приватного інвестора недоступні.
Скажімо, людина бажає інвестувати в акції на американському фондовому ринку, але не знає, в які саме компанії вкладати, які акції зростатимуть, які ризиковані. Найняти персонального консультанта, якщо сума запланованих інвестицій невелика, теж не вихід, адже послуги обійдуться надто дорого. У цьому випадку можна звернутися саме до інвестиційного фонду. Він об’єднує гроші великої кількості приватних інвесторів, і разом вони вже можуть оплатити послуги професійного керуючого та аналітиків.
Те ж стосується інвестицій в реальний сектор. Одній людині з невеликими заощадженнями та без профільної освіти не вдасться, наприклад, створити своє фермерське господарство. Але фонд цілком може це зробити.
У різних країнах такі об’єднання називають керованими чи взаємними фондами. Інколи просто фондами. В Україні на законодавчому рівні закріплено поняття «інститут спільного інвестування». Але для спрощення їх всі можна називати інвестиційними фондами.
Одним із найпоширеніших у світі видів інвестиційних фондів є ETF. Це фонди, які спеціалізуються на акціях, облігаціях, дорогоцінних металах чи ф’ючерсах на сировину. При цьому акції цих фондів котируються на фондовому ринку. Купивши акцію такого фонду, інвестор вкладає гроші в той напрямок, на якому спеціалізується ETF.
Загалом у світі існує понад 140 тис. інвестиційних фондів, а загальний обсяг активів у них становить близько $55 трлн.
Найбільша компанія з управління інвестиційними фондами у світі – це BlackRock Funds, якій клієнти довірили близько $10 трлн. На другому місці Vanguard, під управлінням якої $6,7 трлн.
Активно розвиватись інвестиційні фонди почали у ХХ сторіччі. Але перші з них з’явились значно раніше. Вважається, що прообрази таких перших об’єднань виникли наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття в Нідерландах. Вони залучали кошти для кредитування урядів європейських держав.
Боргові цінні папери довгий час залишалися основним напрямком діяльності інвестиційних фондів, а їхня кількість невпинно зростала. У 1890 році лише в Британії було зареєстровано близько 100 таких об’єднань.
З часом інвестиційні фонди розширювали напрями своєї діяльності. У 1928 році з’явився Wellington Fund – перший у світі фонд, який одночасно тримав у своєму портфелі і боргові папери, і акції.
Наступна революція у цій сфері відбулася у 1970-х роках, коли Vanguard запустив перший індексний фонд, який орієнтувався на ключовий індекс американського фондового ринку S&P 500. До цього інвестиційні фонди підбирали акції лише вручну.
Активно розвиватись інвестиційні фонди почали у ХХ сторіччі. Але перші з них з’явились значно раніше. Вважається, що прообрази таких перших об’єднань виникли наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття в Нідерландах. Вони залучали кошти для кредитування урядів європейських держав.
Боргові цінні папери довгий час залишалися основним напрямком діяльності інвестиційних фондів, а їхня кількість невпинно зростала. У 1890 році лише в Британії було зареєстровано близько 100 таких об’єднань.
З часом інвестиційні фонди розширювали напрями своєї діяльності. У 1928 році з’явився Wellington Fund – перший у світі фонд, який одночасно тримав у своєму портфелі і боргові папери, і акції.
Наступна революція у цій сфері відбулася у 1970-х роках, коли Vanguard запустив перший індексний фонд, який орієнтувався на ключовий індекс американського фондового ринку S&P 500. До цього інвестиційні фонди підбирали акції лише вручну.
За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, в Україні на кінець 2021 року було понад 1,6 тис. інститутів спільного інвестування. Їхня кількість зменшувалася лише після подій 2014-го. Але вже з 2017 року відновилося зростання.
Здається, така кількість може говорити про розвинений вітчизняний ринок інвестфондів. Але насправді все складніше. Як пояснив «Мінфіну» інвестиційний директор SI Capital Владислав Остапенко, понад 90% із них пов’язані з фінансуванням будівництва.
«З огляду на податкові пільги, які мають інвестфонди, вони використовуються як інструменти, щоб забудовникам було зручно фінансувати проєкти. І насправді вони не відповідають суті інвестиційного фонду. Тобто не акумулюють кошти широкого кола учасників для інвестування згідно певної інвестиційної стратегії, а є лише механізмом через який фінансується будівництво», – зазначив Остапенко.
Повноцінні інвестиційні фонди в Україні дійсно активно розвивались до 2008 року. Але світова фінансова криза підкосила цей напрямок і відновлюватись він почав лише останніми роками.
Світовий ринок інвестиційних фондів розпочинався з боргових паперів. В Україні цей напрям, до війни, теж досить активно просувався. Як приклад, можна навести фонди облігацій. Портфель таких фондів сформовано з облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП), муніципальних та корпоративних.
Є на ринку також фонди, які розподіляють кошти між борговими цінними паперами та депозитами. Такі, зокрема, пропонували компанії ICU, «Універ», «Кінто», «ОТП Капітал». Керуючі компанії можуть не лише тримати цінні папери на рахунках, але й продавати та відкуповувати їх, якщо цьому сприяє ситуація на ринку, тобто отримувати дохід ще й від торгівлі, а не лише відсотки за облігаціями.
Останнім часом зросла кількість інвестиційних фондів, які орієнтуються на акції західних компаній.
Окрема категорія – фонди, які інвестують у реальний сектор економіки. Тобто в конкретні підприємства. Серед них «Перший Український Аграрний Фонд» (ПУАФ) КУА SI Capital, який спеціалізується на сільському господарстві. Є менші фонди, які обирають вужчі напрямки. Наприклад, вирощування ягід чи розвиток молочної галузі.
Для прикладу подивимося, як влаштований та завдяки чому заробляє вже згаданий «Перший Український Аграрний Фонд». Цей фонд вкладає гроші інвесторів в український аграрно-промисловий комплекс: купує агрокомпанії, вдосконалює їхню роботу, розширює земельний банк.
Не менше 30% свого операційного прибутку фонд спрямовує на виплату дивідендів своїм інвесторам. Точних сум, які будуть виплачені за вклад у фонд, звісно, не називають, бо це прямо заборонено законодавством. Але мета управляючої компанії – забезпечити вдвічі вищі дивіденди, ніж облікова ставка НБУ. Наразі ця ставка становить 10%.
Гроші, які залишаються після виплати дивідендів, фонд реінвестує в наступну посівну кампанію, розширення земельного банку тощо. Так активи фонду зростають.
Вкласти кошти у фонд можна, купивши його акції. Номінальна вартість акції – тисяча гривень. Це мінімальний лот, із якого можна розпочинати інвестувати. Купити акції можна або на Українській біржі, або ж, звернувшись безпосередньо до управляючої компанії SI Capital. Так само, якщо є бажання зафіксувати прибуток, акції можна продати на біржі. Крім цього, у вересні кожного року фонд сам проводить у всіх бажаючих викуп акцій за офертою.
Отже, інвестуючи у «Перший Український Аграрний Фонд», можна розраховувати на два джерела прибутків: від дивідендів та акцій, які можуть зрости в ціні, адже агрокомпанії, якими володіє фонд, постійно розвиваються.
У 2021 році ці два джерела сумарно забезпечили інвесторам фонду середню дохідність у 67% річних.На користь інвестиційної стратегії ПУАФ працює ситуація на світових ринках, підвищення попиту та подорожчання аграрної продукції.
Сільське господарство перетворилося на локомотив української економіки. Тож інвестиції у нього вигідні. Однак, аби самостійно займатись цим бізнесом, потрібні великі гроші та спеціальні знання. Тому фонд – якраз той випадок, коли поєднання, здавалося б, незначних сум від великої кількості інвесторів дозволяє отримати спільний результат та довірити роботу професіоналам, які розуміються на АПК.
Інвестор може побоюватись довіряти кошти в управління сторонній компанії, адже важко сказати, як вона ними розпоряджатиметься і чи не виявиться це шахрайською схемою.
Для того, щоб мінімізувати такі ризики, варто дотримуватись певних правил. Насамперед перевірити, чи зареєстрований такий фонд у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка є регулятором для цього сектору. Саме ця комісія контролює всі ланки: від реєстрації та затвердження інвестиційної стратегії до нагляду за діяльністю та перевірки звітності.
«Якщо на сайті Нацкомісії ви не знайшли фонду, то перевірку вже можна завершувати. Це точно не структура, якій можна довіряти», – наголошує Владислав Остапенко.
Також сумніви має викликати фонд, який «гарантує» отримання інвесторами певної дохідності. Тим паче, якщо ця дохідність є незвично високою.
Інвестор може побоюватись довіряти кошти в управління сторонній компанії, адже важко сказати, як вона ними розпоряджатиметься і чи не виявиться це шахрайською схемою.
Для того, щоб мінімізувати такі ризики, варто дотримуватись певних правил. Насамперед перевірити, чи зареєстрований такий фонд у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка є регулятором для цього сектору. Саме ця комісія контролює всі ланки: від реєстрації та затвердження інвестиційної стратегії до нагляду за діяльністю та перевірки звітності.
«Якщо на сайті Нацкомісії ви не знайшли фонду, то перевірку вже можна завершувати. Це точно не структура, якій можна довіряти», – наголошує Владислав Остапенко.
Також сумніви має викликати фонд, який «гарантує» отримання інвесторами певної дохідності. Тим паче, якщо ця дохідність є незвично високою.
«Законодавство прямо забороняє інвестфондам і компаніям із управління активами обіцяти майбутню дохідність. Тому добросовісна компанія насамперед попередить, що таких гарантій давати не може», – пояснює інвестиційний директор SI Capital.
Звісно, як і під час ухвалення будь-якого іншого інвестиційного рішення, варто зібрати якомога більше інформації.
«Варто запитати у фонду додаткові матеріали, аналітику щодо роботи. Ця інформація має бути детальною, посилатись не лише на думки «експертів», а й на статистику, незалежні джерела. У вас має бути можливість перевірити ці дані. Чим більше таких незалежних джерел, тим краще», – зазначає Остапенко.
Не останню роль грає бізнес-репутація засновників і топменеджерів управляючої компанії. Також не завадить перевірити відгуки від людей, які вкладали гроші у фонд раніше, подивитись історію виплату прибутку/дивідендів інвесторам.
В першу чергу, це цікаво з погляду інвестування "замороженої" гривневої маси, як засіб нівелювання ризику втрати через девальвацію.
Основний компонент вартості фонду - земельний банк. Він має валютну вартість у доларах США та конвертується в гривню за курсом НБУ. Зі зростанням офіційного курсу - вартість акцій також зросте.
Ціни на зернові встановлюються на світових біржах, тож вартість врожаю також має валютну прив'язку, а більшість витрат - у гривні. Не лише актив, але й результати роботи (прибуток) мають захист від девальвації.
Реакція на початок військових дій між країнами, які є одними з основних постачальників зернових, доволі прогнозована. Наприклад, ціни лише на кукурудзу підскочили з 270 до 340 доларів за тону (26%). Світові ціни на зерно та рослинні олії ростуть через те, що на Україну та Росію припадає 30% експорту ячменю та пшениці, 20% кукурудзи, 80% соняшникової олії. Світові біржі тримаються на багатомісячних (та багаторічних) максимумах. Аграрії одні з небагатьох, хто має всі шанси зі значним прибутком закінчити цей рік.
Купівля акцій фонду відбувається в гривні, тому інвестори мають можливість конвертувати гривневу масу в інструмент, який має чітку валютну прив’язку за ціною й дає можливість отримати прибуток. Що цікаво, конвертація відбувається за курсом НБУ, який наразі фіксований і очевидно нижчий за ринковий. Як тільки курс лібералізують, про що вже йдуть обговорення в НБУ, то вартість акцій також підскочить до ринкового рівня.
Та наостанок, найкращий час для інвестування - до посівної, адже в міру проходження посівної зростатиме стаття незавершеного виробництва (майбутній врожай), а отже і вартість входу в інвестицію. Посівна-2022 саме вже розпочалась та близька до завершення. Тож, радимо всім, хто планував інвестувати, не відкладати цей крок на завтра.
Також, Фонд має щорічну оферту (вересень), тому вийти з інвестиції можна або після розблокування роботи фондових бірж в Україні, або через процедуру оферти (пред'явлення КУА акцій до зворотного викупу). Інвестиція не обов'язково має бути довгостроковою.
“За рахунок вкладів нових інвесторів активи «Першого Українського Аграрного Фонду» під час дії військового стану збільшилися на 14,7%. Ми вдячні кожному інвестору за довіру до команди SI Capital, віру у мирне майбутнє нашої країни та бажання підтримати таку стратегічно важливу галузь, як сільське господарство” - додав Владислав Остапенко.
Спільний спецпроєкт SI Capital та «Мінфіну»
© 2008-2022 ТОВ "МiнфiнМедiа". Код ЕГРПОУ: 35506859 Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки з гіперпосиланням виду: www.minfin.com.ua Телефон: (044) 392-47-40 Дзвінок в межах території України з усіх номерів операторів мобільного та міського зв'язку за тарифами операторів Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 18:00 Юридична адреса: Україна, Київ, Вадима Гетьмана, 1-Б, 3 поверх
© 2008-2022 ТОВ "МiнфiнМедiа". Код ЕГРПОУ: 35506859 Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки з гіперпосиланням виду: www.minfin.com.ua Телефон: (044) 392-47-40 Дзвінок в межах території України з усіх номерів операторів мобільного та міського зв'язку за тарифами операторів Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 18:00 Юридична адреса: Україна, Київ, Вадима Гетьмана, 1-Б, 3 поверх